Сьогодні біда на всіх одна… Війна. Вже вісім років наша країна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
Нажаль сьогодні наше село знову схилило свої голови у глибокій скорботі… Ми отримали знову сумну звістку про втрату нашого односельчанина, ГЕРОЯ.
21.01.2024року в н.п.Берестове Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу позицій військової частини А3892 загинув житель с.Бережонка Тарасюк Ярослав Миколайович, 30.08.1990 року народження. Ярослав навчався у нашій гімназії.
Чоловік мав золоті руки, тому ніколи не сидів без роботи, будував плани на майбутнє. Але все змінила війна...
Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України. На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашого села та України, як воїна - Героя!
Повзе печаль, немов мара, над світом,у траурі небесна глибина...
Він -- молодий, йому ще жити, й жити!!!
Та інше щось задумала війна...
І котить вітер хмари, мов сувої
для савану, щоби в останню путь...
Бо знову наших, із передової,
додому побратими привезуть.
Там, колосками падають солдати,
зривається пекельна круговерть.
Болючу звістку вже почула мати,
її синочка відібрала смерть...
Востаннє дочекається додому,
холодне тіло вже не відігріть...
Могилка, хрест, світлина -- то на спомин...
Не дай нам Боже діток хоронить!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар