Сьогодні в нашому закладі відбулася зустріч із воїном ЗСУ, інструктором -викладачем в : Навчальному батальйоні резерву сержантського складу (НБРСС) підвищеного рівня, Горєвим Юрієм Михайловичом. Наш односелець вже давно на війні. Це людина сильної волі, міцного характеру, упевнений у собі, справжній патріот України. З глибоким сумом та болем в очах ділився із колегами, своїми однокласницями спогадами, розповідав , що пережив за час, проведений на війні. Юрій своїм прикладом показав, що не тільки словами можна любити свою Батьківщину, але і вчинками доводити це.
З болем і мужністю в очах Юрій говорив, що переживають вони на передовій. Ретельно підбираючи слова, згадував жахіття цієї війни, розповідав про солдатські будні, про те, як йшли в наступ і боронились, про взаємодопомогу. Розповідь вразила кожного, у ній були і страшні реалії війни, і жарти. Вшанували хвилиною мовчання воїнів-земляків, які «душу й тіло поклали за нашу свободу».
Юрій передав дітям солодощі, а також залишив на згадку нашому закладу шиврон свого 233 Навчального Центру Підготовки Підрозділів, який несе в собі частинку душі всіх тих, хто на передовій, їхнє бажання здобути перемогу. І коли дивишся на таких людей, розумієш, що вони сьогодні пишуть історію нашої Батьківщини, не виникає сумніву, що український народ вистоїть і неодмінно переможе!
Горді, що маємо таких людей. Низький уклін і шана, ВАМ захисники!
Я помолюсь за тебе, мій солдате,
Хай Бог оберігає вас в біді,
Бо на війні таких, як ти, багато,
І всі вони герої молоді.
Тобі, солдате, я завдячую життям.
Настане мир, ви цього дочекайтесь!
Одного лиш ми просимо усі:
«Додому, рідні, ви живими повертайтесь!»
Немає коментарів:
Дописати коментар